26 квітня 2012 року в Україні відзначили 125-річчя від дня народження видатного українського скульптора, кінорежисера, драматурга, сценариста Івана Петровича Кавалерідзе. З нагоди цього ювілею у Культурно-інформаційному центрі Посольства був проведений відкритий урок для слухачів курсів української мови та представників української діаспори.

І.П.Кавалерідзе народився в селянській сім’ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе (Кхварідзе) — сина Васо Кхварідзе, нащадка грузинського князівського роду, якого в середині XIX століття переїхав до України після закінчення Кавказької війни. Дитинство І.Кавалерідзе минуло в с.Талалаївці Полтавської губернії (нині село Сильченкове Талалаївського району Чернігівської області). У 1899 він закінчив початкову земську школу. Протягом 1907—1910 рр. - навчався у Київському художньому училищі та Петербурзькій академії мистецтв у І.Гінцбурга. У 1910-1911 рр. удосконалював художню майстерність у приватній студії Наума Аронсона (Париж).

У лютому 1915 року був мобілізований до російської армії. Жовтневий переворот І.П.Кавалерідзе зустрів у Ромнах, де згодом створив пам'ятник Тарасу Шевченку. Працюючи у відділі народної освіти у Ромнах, він викладав малювання у 6 школах, вів міський драмгурток і був головним режисером Роменського пересувного робітничо-селянського театру (1925—1930), організував Товариство охорони пам’яток старовини. У часи нацистської окупації І.Кавалерідзе керував відділом культури Київської міської управи. Помер у Києві 3 грудня 1978 року. Похований на Байковому цвинтарі.

У творчому доробку Кавалерідзе - численні пам’ятники: княгині Ользі (Київ, 1911; зруйнований 1919, відновлений 1996), Тарасу Шевченку (Ромни, 1918; Полтава 1925; Суми, 1926 - зруйнований на початку 1960-х рр.), Григорію Сковороді (Лохвиця, 1922; Київ, 1977), Ярославу Мудрому (проект 1944—1960 рр., встановлений у 1990-х рр.).

Автор проекту пам’ятника Богдану Хмельницькому в Кобеляках (1962), скульптурного портрету Федора Шаляпіна (1909), скульптурних композицій «Амвросій Бучма в ролі Миколи Задорожного» (1954), «Прометей» (1962), «Лев Толстой» (1965), «Святослав у бою», «Запорожець на коні», «О.Пушкін і М.Гоголь», «Марко Кропивницький», «Летять журавлі»; меморіальних таблиць і горельєфів.

Діяльність у кіно І.Кереселідзе розпочав у 1911 році. Працював художником, сценаристом і режисером на Одеській (1928-1933) і Київській (1934—1941) кіностудіях. З 1957 року — режисер-постановник на Київській кіностудії ім. О.Довженка. Неодноразово за свою творчість був звинувачений у «націоналістичному ухилі». Як кінорежисер поставив фільми «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936), «Запорожець за Дунаєм» (1937), «Григорій Сковорода» (1958), «Повія» (1961; за твором Панаса Мирного).

Автор п’єс, які йшли у театрах Харкова, Тернополя, Дніпропетровська, Сум та інших.

У селі Новопетрівка Сумської області у 1987 році започатковано Художньо-меморіальний музей І.Кавалерідзе, у 1992 році в Києві створено Благодійний меморіальний фонд Івана Кавалерідзе, а у 1993 - відкрито музей-майстерню митця й виставочний зал «В домі Івана Кавалерідзе».