У рамках заходів, присвячених дню народження видатного українського поета і письменника Т.Шевченка, Посольство України в Грузії організувало і провело низку заходів.
Зокрема, 9 березня 2012 року українці Грузії поклали квіти до його пам’ятника в Тбілісі. Посол України в Грузії Василь Цибенко, вітаючи учасників заходу, зазначив, що «кожного року цього дня українці у всьому світі вшановують пам'ять Тараса Григоровича Шевченка – людини, образ якої уособлює саму сутність української нації. Адже у творах Великого Кобзаря і наша історія, і наш завтрашній день. Вони безсмертні, бо в них живе душа народу».
«І кожен українець, куди б не занесла його доля – чи то в Україні, чи за її межами – цього дня, ніби, звітує перед його світлою пам’яттю», - підкреслив В.Цибенко.
А 14 березня в Культурно-інформаційному центрі Посольства, за активної участі Голови Української жіночої ради в Грузії Л.Татарашвілі, відбувся сьомий конкурс декламаторів поезії українського поета.
Варто відзначити, що цього року у конкурсі взяла участь рекордна кількість осіб – 35 учасників. Це учні шкіл та студенти вищих навчальних закладів з Тбілісі, Руставі, Сурамі і Батумі. Переможці отримали дипломи та пам’ятні подарунки від Посольства.
Серед почесних гостей заходу – Джансуг Чарквіані – поет, перекладач, лауреат премії ім. Ш.Руставелі, почесний громадянин м. Тбілісі.
Посол України в Грузії В.Цибенко привітав організаторів та учасників конкурсу, розповів про життя та творчість Т.Шевченка, зазначивши при цьому, що ще в 13 років він пас ягнята за селом, а в 26 – по праву став автором найбільш популярної серед українців книги – Кобзаря.
На той час в багатьох випадках світ дізнавався про Україну саме через Тараса Шевченка, його твори, в яких молодий поет талановито і правдиво передав одвічне прагнення українського народу до свободи і власної держави. Бо, за його словами, «в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».
Посол також зробив наголос на тому, що незабаром, у 2014 році, ми будемо відзначати 200 років від дня народження Т.Шевченка. За цей час у світі відбулися великі зміни. Виросло не одне покоління українців. Але незмінним залишається наше ставлення до його історичної постаті – і не лише як талановитого поета, мислителя, правдолюба, але й як до людини, яка усе своє життя присвятила справі служіння українському народові.