1. Документа медичного закладу про народження дитини (перекладеного та легалізованого у встановленому порядку). У виняткових випадках, при народженні дитини поза медичним закладом: a) довідки лікаря, який подав допомогу при пологах; b) у разі народження дитини вдома без медичної допомоги факт і час народження повинні бути підтверджені підписом двох свідків, присутніх при пологах, із зазначенням їхніх прізвищ, імен та по батькові, місця проживання і документів, що посвідчують їх особи, у графі» документи, що підтверджують факт народження дитини, а також медичним документом про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (приватного лікаря).
2. Паспортних документів, що посвідчують особи батьків (одного з батьків). Якщо документ, який посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то відомості про другого з батьків у даному випадку зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
3. Документа, який є підставою внесення відомостей про батька (свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства, спільна заява матері та батька дитини, якщо батьки не перебувають у шлюбі, спільна заява матері та її чоловіка про невизнання чоловіка батьком дитини, спільна заява батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір'ю).

заявник повинен подати паспорт або паспортний документ, що посвідчує його особу.

Батько й мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в актовому записі про народження за заявою будь-кого з них.

Дружина і чоловік мають право подати спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини. У цьому разі запис про батька робиться за заявою матері.

походження дитини від матері визначається на підставі медичного документа про народження, виданого закладом охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини, за спільною заявою батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір'ю.

Спільна заява матері та батька, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до консульської установи України як після, так і до народження дитини. У разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається документ медичного закладу про вагітність жінки.

Заява може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві.

У цих випадках при складанні актового запису про народження дитини прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а по батькові і відомості про батька - відповідно до спільної заяви про визнання батьківства. Якщо батьки (батько) бажають присвоїти дитині прізвище батька, то воно виправляється в актовому записі про народження на підставі вищезазначених документів.

заяви батька про визнання батьківства, спільної заяви батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір'ю, то за заявою матері прізвище батька дитини зазначається за прізвищем матері, а ім'я та по батькові - за бажанням матері.

відомості про батьків записуються за вказівкою цієї особи. Надалі при незгоді матері дитини з унесеними в актовий запис про народження відомостями про батька дитини виправлення провадяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану.

Якщо в актовому записі про народження відсутні відомості про батька дитини, то вони можуть бути внесені до нього за письмовою заявою матері, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої дитини в порядку, передбаченому Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану.

Якщо мати, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, при реєстрації народження дитини заявляє, що її чоловік не є батьком дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, то її прохання може бути задоволене тільки за наявності письмової заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини.

Якщо громадянин, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, не може особисто з'явитись до дипломатичного представництва чи консульської установи для подання такої заяви, то його заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена і яка підтверджує, що він не є батьком дитини, може бути подана через представника.

Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.

При різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення суду. У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища - батька чи матері – повинно починатися прізвище дитини.

Припинення шлюбу між батьками не спричиняє зміни прізвища дитини.

Ім'я дитини визначається за згодою батьків. Ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства, визначається матір'ю дитини.

При реєстрації народження іншою особою ім'я дитини присвоюється за її вказівкою.

При реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.

У разі відсутності при реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння імені спір вирішується судом.

По батькові дитині присвоюється за іменем батька.

Якщо батько має подвійне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним з них на вибір батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

У разі реєстрації народження дитини у громадян, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по батькові, в актовому записі та свідоцтві про народження дитини мають записати лише її прізвище та ім'я.

По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Після реєстрації народження батькам дитини видається довідка для виплати допомоги, про що робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника.

На виконання протокольного доручення Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану, утвореного постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2002 року №302, щодо підготовки інформації для батьків стосовно алгоритму їх дій у випадку народження дитини на тимчасово окупованих територіях України повідомляємо таке.

1. Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон) для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження (частина четверта статті 13 3акону).

У разі смерті батьків або в разі, якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилися дитина чи в якому вона перебуває (частина друга статті 13 Закону). Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 N 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за N 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5), підставами для проведення державної реєстрації народження є, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма N9 103/о), медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

На сьогодні державна реєстрація факту народження, що мало місце на тимчасово окупованій території, проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту народження на такій території, винесеного у порядку окремого провадження за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України. Так, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України, незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення, зокрема, факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження. Пунктом 14 глави 1 розділу ІІ Правил визначено, що у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

2. Свідоцтва про державну реєстрацію народження, видані компетентними органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Такі свідоцтва не підлягають заміні на свідоцтва українського зразка і не впливають на належність дитини до громадянства України.

3. Якщо народжена в Україні дитина не була зареєстрована в органах державної реєстрації актів цивільного стану та через повномасштабну агресію рф проти нашої держави вивезена батьками (одних із них) за кордон, реєстрація її народження може бути проведена в закордонній дипломатичній установі України за місцем перебування дитини на підставі одного із таких документів:

- медичного висновку про народження, сформованого в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров‘я;

- медичного свідоцтва про народження (форма N103/0).